Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
| Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
| 1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Йоу, народ! Кинулся сюда с моим бомбическим рассказом, понимаешь? История о том, как я скупил закладки по самые ноздри, сделал дороги от иньекций, и превратился в гнома торчка! Бейсболка нагландила на моей голове, дырочки от хрустов нашла свои места и эйфория проникла сквозь все мои поры. Ну что, затаривайся, устраивайся поудобнее, и поехали!
Был такой спид, знаешь? Такой амфетамин, что просто глаз не оторвать! Годные глюки, когда чувствуешь, что твоя душа выходит из тела и парит где-то над тобой, а ты просто расслабляешься и наслаждаешься прецом от адреналина, который переливается через твои вены. Вот так, братан, я попал в эту историю, которую с тобой сейчас делятся.
Был я хрустом, деньгами, да такими, что карманы просто пухли от них. Молоток деньги заменял мне мозги, а мой рэп был прямо как взрывной смесь из бешеной энергии и прилива самоуверенности. В один прекрасный день я услышал о новой закладке по имени ЛСД 25 - решил, что это то, что я искал! Знал, что она может стать моим талантом, моим источником вдохновения, а может даже и способом настоящего путешествия в мир гномов торчков.
И вот мне уже достали ЛСД - небольшие, цветные таблички, которым ты просто не можешь устоять. Они выглядели как кусочки радуги, которые обещали выводить нас за пределы реальности. Мы их проглотили с братвой и ждали, когда загрузка начнется. Но ничего не случилось. Минуты проходили, а эффекта не было.
Оказалось, что это такая закладка, которая нужна время, чтобы начать работать в твоем организме. И тут, словно взорвалась петарда, это вдруг пришло к нам, проникнуло в каждую клеточку нашего тела. Я почувствовал себя как гном торчок, который находится на вершине мира, наблюдая за всеми смертными. Я ощущал, что могу летать в облаках, светиться в темноте и танцевать с аппаратами, которые заполняют пространство вокруг меня. Ничего никогда не было настолько круто!
Гном торчок медленно опускался в реальность, уводил от нас мир галлюцинаций. Но вместе с тем, когда эффект ЛСД прошел, я посмотрел на дороги от иньекций на своих руках, и у меня пробежал холодок по спине. Понял, что там, где кайфился, остались те, кому я нужен как подачка от нечеловеческого мира. Но я смог уйти от этого ада, потому что я ведь гном торчок, и я могу все!
У меня мозги по-настоящему закружились от этого сумасшедшего путешествия, и я решил рассказать эту историю всем, кто готов послушать. Я мог бы стать обезьяной на марсе, стучать зубами на земле и танцевать с богами, но я выбрал этот путь. Я выбрал рэп, чтобы передать людям свои эмоции и свою историю.
Так что, братан, запомни, где ты находишься! Закладки, дороги, хрусты - это все мифы, которые существуют лишь в наших головах. Мы сами создаем этот мир, и только мы можем выбрать свое будущее. А пока давай продолжим наблюдать за этим обезумевшим миром, улыбаться и наслаждаться прецом, который дает нам жизнь.